Довідка

Три формати, і всі самодостатні — Python, Qt, libmpv і ffmpeg лежать усередині завантаженого файлу, тож поруч нічого ставити не потрібно.

AppImage — беріть його, якщо сумніваєтесь. Працює на будь-якому дистрибутиві:

chmod +x dopeIPTV-*.AppImage
./dopeIPTV-*.AppImage

.deb на Debian або Ubuntu:

sudo apt install ./dopeiptv_*_amd64.deb

Flatpak:

flatpak install --user dopeIPTV-*.flatpak

Усі три мають складання arm64 — для Raspberry Pi чи ARM-сервера.

Відкрийте .dmg і перетягніть dopeIPTV до «Програми». Потрібен macOS 15 або новіший, застосунок працює на Apple Silicon — 1.2.10 була останньою версією зі складанням для Intel.

Перший запуск буде відхилено, бо застосунок не нотаризований Apple. Клацніть по ньому правою кнопкою й виберіть Відкрити, потім ще раз Відкрити у діалозі. Якщо це не допомогло, дивіться «macOS каже, що застосунок не можна відкрити» нижче.

Інсталятора немає. Розпакуйте dopeIPTV-*-windows-x64.zip куди завгодно — теки користувача досить, права адміністратора не потрібні — і запустіть dopeiptv.exe, що лежить усередині.

Є рідне складання arm64 для ноутбуків на Snapdragon; складання x64 там теж працює, але через емуляцію й тому повільніше.

Ярлик у меню «Пуск» або на робочому столі: Налаштування → Інтерфейс → Обслуговування → Створити ярлик. Файл README.txt в архіві перелічує все, що треба видалити, якщо хочете прибрати застосунок без слідів.

Під час першого запуску у вас запитають три речі з вашого облікового запису Xtream Codes:

• Сервер — адреса з портом, на кшталт http://example.com:8080. Не повне посилання на плейлист, а лише хост.
• Ім'я користувача та Пароль — ті, що видав провайдер.

Вони зберігаються. Щоб згодом додати ще один обліковий запис або змінити цей: Налаштування → Плейлисти. Плейлисти можна перемикати на ходу, а обране й історія зберігаються окремо для кожного.

Можна. Додаючи плейлист, виберіть M3U і вставте адресу, яку дав провайдер.

Обліковий запис Xtream розкриває застосунок повніше — архів передач, термін дії облікового запису, власна телепрограма провайдера — бо все це надходить з API, якого в списку M3U немає. Список M3U відтворюється й може отримати власну адресу XMLTV для програми, що закриває більшу частину різниці.

Так. Майстер початкового налаштування пропонує демоканали: кілька вільних публічних тестових потоків від Mux, Apple і Bitmovin, щоб ви побачили застосунок у роботі, нічого не вводячи. Це офіційні тестові потоки, а не чийсь телесервіс, і перейти на справжній плейлист можна будь-коли.

Клацніть двічі в середній колонці або натисніть ▶ Відтворити на панелі праворуч. Вибір іншого каналу підмінює потік на місці, а не розбирає плеєр і збирає його заново — тому перемикання каналів швидке.

Кнопки Назад і Вперед на панелі плеєра йдуть тим списком, у якому ви перебуваєте: канали, серії серіалу, записи чи історія.

Для фільмів, серій, записів і архіву — усього, у чого відома тривалість:

• Наведіть вказівник на зображення — знизу висунеться смуга перемотування з поточним і загальним часом та кнопками −10 с / +30 с.
• Клацніть по відео один раз і користуйтеся стрілками: натискання перескакує на десять секунд, утримання перемотує безперервно.

Прямий ефір перемотувати не можна, і смуга там навмисно не показується. Щоб рухатися всередині ефірного каналу, потрібен таймшифт — дивіться нижче.

Клацніть двічі по зображенню або натисніть F. Esc виходить — і явна кнопка Вийти з повного екрана на плавальній панелі теж, вона там саме для того, щоб нікому не доводилося знати про Esc.

Панель керування й вказівник ховаються після кількох секунд спокою й повертаються від найменшого руху.

Так — винесіть плеєр в окреме вікно й перетягніть його куди хочете.

Типово вікно без рамки: тягніть за будь-яке місце зображення. Права кнопка дає «поверх усіх вікон», заголовок або вихід. Esc теж повертає вікно назад. Головне вікно весь цей час працює далі.

Кнопка ⚙ на панелі плеєра — вона є й у керуванні повним екраном — містить усе, що стосується поточного потоку:

• Звукова доріжка й доріжка субтитрів
• Затримка звуку, коли звук розходиться із зображенням
• Співвідношення сторін (16:9, 4:3, розтягнути тощо)
• Розмір мережевого буфера
• Stats for nerds: кодеки, роздільність, частота кадрів, апаратне декодування, синхронізація A/V, втрачені кадри, кеш і швидкість мережі — наживо поверх зображення

Вибрана доріжка запам'ятовується, а в серіалі переходить на наступну серію. Якщо треба задати вподобання одразу для всіх потоків, дивіться Налаштування нижче.

• Пробіл — пауза й продовження
• F — повний екран, Esc для виходу
• ← / → — десять секунд, утримуйте для безперервного перемотування
• M — вимкнути звук

Вони працюють однаково в головному вікні, у повному екрані й у винесеному вікні.

Так — для фільмів, серій, записів і ваших локальних файлів. Під час повторного запуску він спитає, продовжити з цього місця чи почати спочатку.

Позиції біля самого початку або кінця навмисно ігноруються, щоб не пропонувати продовжити те, що ви щойно почали або насправді додивилися.

Від вашого провайдера. Кожен ефірний канал у списку показує, що йде зараз, разом зі смугою поступу, а панель подробиць — що буде далі.

Програма кешується на диск для кожного плейлиста, тому з'являється на екрані одразу після запуску — свіжа копія завантажується у фоні й замінює її. Якщо завантаження не вдалося, залишається кешована програма, а не порожнє місце.

Є. Кнопка Програма на бічній панелі відкриває сітку передач із пошуком по всіх каналах і прокручуваною шкалою часу. Пошук знаходить передачу за назвою одразу по всіх каналах.

На каналі з архівом подвійне клацання по вже минулій передачі вмикає її з архіву.

Задайте цьому плейлисту власну програму замість провайдерської:

1. Налаштування → Плейлисти
2. Виділіть плейлист і відкрийте його на редагування
3. Впишіть адресу XMLTV у поле власної програми

Вона замінює те, що надсилає провайдер. Застосунок зіставляє ваші канали з цією програмою спершу за ідентифікатором EPG, потім за назвою каналу, тож програма з іншого джерела зазвичай усе одно лягає правильно.

Деякі провайдери публікують час, що не збігається з тим, що вони насправді видають в ефір. У Налаштування → Відтворення є дві окремі поправки:

• Зсув EPG зсуває весь час, який показує програма.
• Зсув повтору зсуває точку, з якої починають грати архів і таймшифт, не чіпаючи розкладу.

Вони розділені, бо провайдери помиляються в одному незалежно від іншого.

Деякі провайдери зберігають запис кожного каналу за кілька днів. Там, де ваш це робить, у каналу в списку з'являється позначка ⏪, а панель подробиць повідомляє, на скільки днів углиб іде архів.

Якщо в каналу позначки немає, провайдер для нього архіву не надає. Це його налаштування, і ніщо в застосунку його не ввімкне.

Натисніть кнопку ⏪ у плеєрі — вона є й у керуванні повним екраном — або клацніть по каналу правою кнопкою й виберіть Таймшифт. Потім виберіть спочатку.

Грає шматок архіву, тому він перемотується як фільм: і смуга, і стрілки всередині нього працюють.

Можна. Меню таймшифту перелічує минулі передачі за днями — клацніть двічі по потрібній. Ще можна відходити назад фіксованими кроками, і ці кроки підлаштовуються під реальну глибину архіву вашого провайдера: від тридцяти хвилин до тижня.

Деякі провайдери приймають запит до архіву й мовчки віддають прямий ефір. Застосунок це перевіряє й повідомляє, замість того щоб дати вам думати, ніби ви дивитеся вчорашнє.

Два шляхи:

• Кнопка REC у плеєрі — для того, що ви дивитеся зараз.
• Права кнопка на будь-якому каналі → Записати — для каналу, який ви не дивитеся.

Якщо тривалість не вибрано, запис іде, доки ви його не зупините. Запис можна дивитися, поки він ще пишеться.

І те, й інше. Меню REC пропонує 30 хвилин, 1, 2 або 4 години, а запланований запис приймає час початку й час завершення.

Заплановані завдання переживають перезапуск застосунку, але в момент спрацювання застосунок має бути запущений — це програма, а не фонова служба. Записи → Активні та заплановані показує, що стоїть у черзі.

Ні, якщо ви записуєте той канал, який дивитеся: запис відгалужується від власного потоку плеєра, тому нічого не коштує додатково й працює на звичайних облікових записах, що дозволяють лише один потік одночасно.

А от запис іншого каналу або заплановане завдання, що стартує пізніше, відкриває власне підключення до провайдера.

Одна деталь про запис із плеєра: він закривається в момент зупинки, тож зупинка відтворення, перехід на інший канал або помилка потоку його завершують.

Можна, на двох рівнях. Налаштування → Запис приймає обмеження розміру, що діє для всіх записів — число плюс МБ, ГБ або ТБ. А в меню REC плеєра є швидке обмеження лише для поточного сеансу, від 250 МБ до 10 ГБ.

Там, де ви вкажете в Налаштування → Запис. Розділ Записи на бічній панелі їх переглядає, а підтеки слугують категоріями: створюйте теки, перейменовуйте, переміщуйте між ними й виділяйте по кілька, щоб видалити разом.

Окреме вікно, що показує 2, 4, 6 або 9 ефірних каналів одночасно в сітці, кожен — самостійний потік. Вони можуть бути з різних плейлистів і навіть з різних облікових записів.

Відкривається з бічної панелі; розмір сітки — у Налаштування → Мультиперегляд. Подвійне клацання по комірці розгортає її.

Клацніть по комірці, щоб віддати їй звук — червона рамка позначає ту, яку ви чуєте.

Права кнопка на будь-якій комірці дає: вимкнути звук, звукову доріжку й субтитри, перемістити чи поміняти місцями з іншою, або прибрати. У каналу з архівом усередині його комірки з'являється власна шкала архіву, тож один канал можна відмотувати назад, поки решта йдуть у прямому ефірі.

Бо так і є — по одному на комірку. Більшість IPTV-акаунтів дозволяють лише один-два одночасні потоки, тож сітку з дев'яти вікон більшість провайдерів просто відхилить.

Застосунок каже про це один раз, до того як ви дізнаєтеся це зі стіни невдалих потоків. Якщо ви бачите «досягнуто межу підключень», зазвичай причина саме в цьому.

Права кнопка на каналі, фільмі або серії → Транслювати на Chromecast…, потім виберіть пристрій. Ефірні канали надсилаються як HLS — саме цього чекає приймач Cast.

Трансляція зупиняє локальне відтворення — разом вони були б другим підключенням до провайдера. Смуга над плеєром називає пристрій і те, що на ньому йде, і містить кнопку зупинки. Запуск чогось у застосунку теж завершує трансляцію й повертає відтворення.

Деякі канали — це звичайне відео H.264 зі звуком Dolby Digital Plus. У Chromecast, який не Ultra і не Google TV, декодера для нього немає, і він відхиляє потік, не пояснюючи причини.

Застосунок перекодовує такі випадки на цьому комп'ютері й віддає результат у вашій же мережі: відео переписується без змін — наново кодується лише звук, це недорого — і відбувається це лише після того, як пристрій справді відмовився від потоку. Канал, який ваш пристрій тягне, завжди отримує оригінальний потік провайдера, недоторканим.

Для цього потрібен ffmpeg, і він є всередині кожного запакованого складання.

Налаштування → Trakt. Ви створюєте застосунок на trakt.tv, вставляєте два виданих ключі й підтверджуєте доступ у браузері, що відкриється.

Після цього переглянуте надсилається до Trakt, а список до перегляду й історію можна гортати просто в застосунку. Ваші локальні файли теж позначаються — якщо TMDB зміг розпізнати файл.

Можна. Локальні файли на бічній панелі переглядають теки, додані в Налаштування → Локальні файли.

Мережева тека, яку ваша система вже змонтувала, з'являється сама — монтування SMB через gvfs на Linux, тека в /Volumes на macOS, під'єднаний диск на Windows. Для застосунку це звичайні шляхи, тож усередині нього немає власного SMB-клієнта, якому було б чим зламатися.

І те, й інше — перемикач у середній колонці.

• Теки показують дерево рівно таким, яким воно лежить на диску.
• Бібліотека читає назви файлів і будує з них серіали із сезонами та серіями, а фільми кладе у «Фільми» — у такому самому вигляді, що й розділи провайдера.

З TMDB — для всього, що вдається зіставити за назвою та роком. Те, що зіставити не вийшло, отримує кадр із самого відео, а музика бере обкладинку з тегів файлу або з зображення обкладинки в теці.

Файл без року й без релізного тегу в назві ніколи не вгадується. Так задумано: неправильний постер гірший за мініатюру. Перейменуйте файл, додавши рік, якщо хочете, щоб він розпізнався.

Грає. Альбоми стоять разом, виконавець, альбом і назва беруться з тегів, і є черга відтворення: додати трек, поставити в чергу цілу теку або ввімкнути щось наступним. Після завершення треку воно само переходить до наступного.

Є також візуалізація та десятисмуговий еквалайзер.

Його переміщено, перейменовано, або його мережеву теку не змонтовано. Історія каже, що саме, і пропонує видалити запис, а не мовчки ламається.

Якщо це мережева тека — змонтуйте її й спробуйте знову, запис запрацює як раніше.

Налаштування → Інтерфейс. Інтерфейс перекладено на 27 мов, і він перемикається одразу, без перезапуску. Арабська, перська, іврит і урду дзеркалять усе розташування.

На цій самій вкладці п'ять кольорових тем і сім акцентних кольорів, застосовуються на льоту.

Налаштування → Відтворення задають, що має відбуватися без вашої участі щоразу:

• Бажана мова звуку
• Субтитри увімкнені чи ні, з першою та другою бажаною мовою
• Співвідношення сторін і мережевий буфер за замовчуванням
• За скільки з'являється картка «Наступна серія» — вимкнено або від однієї до десяти хвилин

Меню ⚙ у плеєрі як і раніше перекриває будь-який із цих параметрів для поточного потоку.

Так. PIN-код захищає заблоковані категорії та заблоковані групи обраного. Заблокована група не показує навіть складу каналів, доки код не введено — вона ховає вміст, а не лише відтворення.

Код зберігається із сіллю та у вигляді хешу, а не відкритим текстом.

Клацніть правою кнопкою по будь-якому каналу, фільму чи серіалу, щоб перейменувати або сховати. Виходить, по суті, ваш власний відредагований плейлист, що зберігається окремо для кожного плейлиста, а Відновити канали за замовчуванням… повертає все рівно до того, що надсилає провайдер.

Цілі категорії можна сховати, перейменувати або заблокувати з їхнього контекстного меню. Канали схованої категорії виключаються і з «Усіх» теж.

Додайте скільки завгодно плейлистів у Налаштування → Плейлисти й перемикайтеся між ними на ходу. У кожного своє обране, своя історія, свої сховані канали та перейменування.

У кожного може бути й власна адреса XMLTV, і власний розклад оновлення — ніколи, під час запуску, кожні 2, 6 чи 12 годин, щодня або щотижня.

Лог перетворює «не працює» на те, що можна полагодити, а облікові дані з нього маскуються автоматично — тож його можна спокійно додати до звернення.

Запустіть застосунок із термінала із заданою змінною DOPEIPTV_LOG_FILE, і він запише лог туди, окрім виводу на екран.

Linux — AppImage

DOPEIPTV_LOG_FILE=/tmp/dopeiptv.log ./dopeIPTV-*.AppImage

Linux — .deb або pipx

DOPEIPTV_LOG_FILE=/tmp/dopeiptv.log dopeiptv

macOS

DOPEIPTV_LOG_FILE=/tmp/dopeiptv.log \
  /Applications/dopeIPTV.app/Contents/MacOS/dopeiptv

Windows — PowerShell, у розпакованій теці

$env:DOPEIPTV_LOG_FILE="$env:TEMP\dopeiptv.log"
.\dopeiptv.exe

Відтворіть проблему, закрийте застосунок і додайте файл. Для значно більшої детальності додайте DOPEIPTV_LOG=debug перед тією самою командою.

Запустіть його з термінала — у відповіді вище наведено точну команду для вашої системи — і прочитайте, що він друкує. Найчастіше саме там і названо причину.

Запаковані складання несуть із собою все необхідне. Якщо ви ставили з початкових кодів через pipx, додатково потрібні mpv і ffmpeg з вашого дистрибутива:

sudo apt install mpv ffmpeg     # Debian/Ubuntu
sudo dnf install mpv ffmpeg     # Fedora
sudo pacman -S mpv ffmpeg       # Arch

Вбудованому плеєру не дістається поверхня для виведення відео.

1. Відкрийте ⚙ → Stats for nerds і подивіться, чи надходять кадри взагалі — це відокремлює проблему з потоком від проблеми з виведенням.
2. На Wayland спробуйте Налаштування → Відтворення → Запускати через бекенд X11 і перезапустіть застосунок.
3. Запустіть із термінала й пошукайте рядки, де згадуються GL або mpv.

Він ще не нотаризований Apple. Клацніть по ньому правою кнопкою й виберіть Відкрити, потім Відкрити в діалозі — або дозвольте його в Системні параметри → Конфіденційність і безпека → Усе одно відкрити.

Якщо macOS натомість пише, що застосунок «пошкоджено», це карантинна позначка, поставлена під час завантаження. Зніміть її:

xattr -dr com.apple.quarantine /Applications/dopeIPTV.app

Жодне з цих попереджень не означає, що із застосунком щось не так — лише те, що складання не підписане, а для підпису потрібен платний сертифікат Apple.

SmartScreen не впізнає видавця, бо складання не підписане — для цього потрібен платний сертифікат. Натисніть Докладніше, потім Виконати в будь-якому разі.

Хибне спрацювання. Дві його причини усунуто в 1.2.10: завантажувач тепер компілюється з початкових кодів, а не береться готовим — на такий у антивірусних рушіїв є сигнатури, — і виконуваний файл несе справжній ресурс версії.

Якщо ваш рушій усе одно його позначає, дозвольте теку в антивірусі й повідомте про хибне спрацювання до Microsoft — саме це врешті розв'язує питання для всіх, а не лише для вас.

Застосунок опитує провайдера й пояснює причину людською мовою, а не показує голу помилку: термін дії облікового запису вичерпано, досягнуто межу підключень, потоку немає, сервер недоступний тощо.

Якщо інші канали грають — річ у цьому каналі. Якщо не грає нічого, погляньте в Налаштування → Плейлисти: панель облікового запису показує дату завершення й кількість дозволених підключень.

Ваш обліковий запис дозволяє певну кількість одночасних потоків, і всі вони зайняті. За спаданням імовірності:

1. Відкрито мультиперегляд — кожна комірка це підключення.
2. Триває запис іншого каналу.
3. Обліковим записом користується інший пристрій або інша людина.
4. Минулий сеанс ще не завершився в провайдера; зачекати хвилину часто достатньо.

Запис каналу, який ви дивитеся, не вважається другим підключенням.

На Wayland GNOME і KDE беруть піктограму вікна з відповідного запису робочого стола й ігнорують те, що програма задає сама. У AppImage такого запису немає, доки його щось не встановить.

1. Застосунок пропонує додати його під час першого запуску. Погодьтеся — і потім перезапустіть застосунок, бо відкрите вікно зберігає ту піктограму, з якою відкрилося.
2. Той самий перемикач є в Налаштування → Відтворення, якщо ви відмовилися.
3. Якщо піктограма все одно не з'являється, її закриває застарілий кеш піктограм. GTK читає цей файл замість теки:

rm ~/.local/share/icons/hicolor/icon-theme.cache

Під час встановлення з .deb запис уже є, і нічого з цього не стосується справи.

Цей пункт запускає окремий mpv або vlc з вашої системи, тому один із них має бути встановлений — вбудованому плеєру нічого додаткового не потрібно, і його це не стосується.

sudo apt install mpv vlc        # Debian/Ubuntu
sudo dnf install mpv vlc        # Fedora
sudo pacman -S mpv vlc          # Arch